Протягом останнього року російська влада активно блокує популярні месенджери, змушуючи громадян переходити на MAX — нову державну платформу. Передбачається, що всі повідомлення там повністю доступні для ФСБ — спецслужби, яка стала наступницею радянського КДБ. Нещодавно в комедійному шоу на «Первом канале», найбільшому рупорі російського телебачення, прозвучав такий жарт: — Чому ти пишеш мені у приватний чат: «Привіт усім!»? — Ну, так це ж працює в MAX!
Те, що подібний жарт з'явився в ефірі «Первого канала» (значна частка якого належить Юрію Ковальчуку, котрий має тісні зв'язки з MAX і є другом президента Владіміра Путіна), свідчить про глибоку ворожість росіян до нового додатка.
Зазвичай Кремль стикається з незгодою лише з боку невеликої, ліберальної та вічно опозиційної до Путіна частини суспільства. Проте остання політика держави — блокування інтернету на мобільних телефонах, соціальних мереж та месенджерів на тлі цілодобової реклами MAX на телебаченні — викликає критику навіть серед затятих прихильників війни проти України. Ситуацію погіршує роздратування через зростання вартості війни (у середині травня Москва зазнала рекордного удару українських безпілотників). Ці інтернет-обмеження розлютили абсолютно всіх, і суспільне невдоволення вже починає закипати.
Путін та його оточення давно намагаються обмежити доступ росіян до всесвітньої павутини. Заборони завжди діють за однією схемою: закриваючи доступ до іноземного сервісу, влада пропонує російську альтернативу, що належить людям, наближеним до Кремля. Не можете користуватися Facebook? Переходьте у VK, гендиректором якого є син куратора внутрішньої політики Путіна. Не можете користуватися YouTube? Є VK Video. Ці міграції активно стимулюються державними медіа, які гучно звинувачують західні сервіси у невиконанні російського законодавства.
Коли уряд блокував незалежні ЗМІ та платформи на кшталт Twitter, популярні переважно серед міських інтелектуалів, на сполох била лише опозиція. Однак з початком повномасштабного вторгнення в Україну обмеження стали значно жорсткішими. Наразі більшість міжнародних соцмереж із багатомільйонною аудиторією заблоковані або уповільнені: Facebook та Instagram — у 2022 році, YouTube — у 2024-му, а згодом, у 2025 році, черга дійшла і до Telegram.
Обмеження Telegram, схоже, стало останньою краплею для багатьох росіян. Ця платформа, яка поєднує приватні чати та канали новин, фактично перетворилася на головне медіа джерело в країні. Після вторгнення в Україну аудиторія провоєнних Telegram-каналів зросла до мільйонів користувачів, а сам месенджер став ключовим засобом зв'язку для російських військових на передовій.
Сьогодні провоєнна аудиторія відверто незадоволена. У своїх дописах користувачі навіть почали вживати слово «дід» — зневажливе прізвисько Путіна, яке раніше використовувала переважно опозиція. Воно вказує не лише на його вік (73 роки), а й на його специфічні стосунки з сучасними технологіями. Російський президент не користується смартфоном, натомість дивиться лише телевізор і читає роздруковані звіти.
Чому ж росіяни сприйняли бан Telegram так болісно? Схоже, відключення від Telegram та WhatsApp зруйнувало той самий суспільний договір, який громадяни уклали з режимом Путіна багато років тому: доки люди залишаються поза політикою, Кремль не втручається у їхнє приватне життя. Багато хто в Росії вважав цю угоду гарантією певного матеріального комфорту в обмін на політичну лояльність.
Для сучасного світу безперешкодний доступ до інтернету є таким же важливим, як хороше авто чи новий одяг. Тільки кремлівські «діди», які самі не користуються мережею, здається, цього не розуміють. Поряд із забороною додатків, протягом останнього року по всій країні почастішали випадки повного відключення інтернету. Під час таких блекаутів можна отримати доступ лише до сайтів із так званого «білого списку», затвердженого урядом.
Офіційною причиною відключень називають мінімізацію наслідків атак українських дронів. На практиці ж це ніяк не вплинуло на успішність ударів: нещодавня хвиля в березні змогла на деякий час паралізувати порти на Балтійському морі, через які проходить до половини російського експорту нафти. Чимало росіян переконані, що це частина масштабнішої стратегії створення «суверенного інтернету» — кіберпростору, повністю контрольованого державою. Вони підозрюють, що такі відключення згодом стануть нормою. У деяких регіонах, особливо прикордонних з Україною, вони вже нею стали.
Багато людей чинять мовчазний опір, встановлюючи VPN — інструменти, які перенаправляють трафік через іноземні сервери для обходу обмежень. Використання VPN у Росії стало повсюдним: за деякими оцінками, близько 60 мільйонів росіян знайомі з цими технологіями, а приблизно 40% інтернет-користувачів застосовують їх регулярно. Останнім часом Кремль намагається придушити й ці спроби. Російська влада тисне на Apple з вимогою видалити VPN-додатки з російського App Store і планує інвестувати майже 300 мільйонів доларів із метою заблокувати 92% таких сервісів до 2030 року.
Чи означає все це, що росіяни вийдуть на вулиці протестувати проти інтернет-ізоляції? Малоймовірно, хоча принаймні одна демонстрація під проводом молоді відбулася в Москві наприкінці березня. Влада відреагувала у звичний спосіб — репресіями. Частина організаторів поспіхом емігрувала, інші були заарештовані.
Проте факт залишається фактом: Кремль розірвав давній компроміс із власним народом. Тільки такий «дід», як Путін, міг не помітити, що, знищуючи залишки відносно вільного інтернету, він руйнує один із головних стовпів своєї особистої влади.
