У Львівській національній галереї мистецтв відкрили виставку до 170-річчя з дня народження Івана Франкагенія

 


Книги — власні твори, переклади, наукові дослідження — були нелегкою, але щасливою долею Івана Франка. Тому 27 серпня, до ювілейної дати - 170-річчя з дня народження українського генія, Музей староукраїнської книги Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького представив виставку «Франко. Книжки». Її основу склали видання, що зберігаються у фондах Галереї. Одним із найцінніших культурних артефактів, які можна оглянути в експозиції, стало видання поеми Івана Франка «Мойсей».

Про це на відкритті виставки зазначила провідний зберігач фондів Музею староукраїнської книги відділу «Музей книги» ЛНГМ, її кураторка Соломія Вівчар.
За її словами, виставка «Франко. Книжки» побудована не на фактах біографії письменника, а навколо книг і того, скільки різних ролей відігравав Іван Франко в їх появі. Адже він творив сам, перекладав, редагував і був їх видавцем.
«Виставка складається із кількох тематичних груп. Перша — це, звичайно, прижиттєві твори самого Івана Франка, в яких він є їх автором. Це і поезія, і проза, і наукові та публіцистичні праці. Окремим розділом є переклади Франка, починаючи з 1879 року і до кінця життя. Він перекладав дуже багато, починаючи від авторів часів античності, і закінчуючи сучасними на той час письменниками», - розповідає Соломія Вівчар.
На виставці експонуються, зокрема, видання, що зберігаються у фондах: переклади творів Платона, Менандра, Гайне, Золя, Кляйста, Гекслі та інших.
«Однак перлиною нашої виставки є прижиттєве видання (1913 року) поеми “Мойсей”, — зазначає кураторка виставки Соломія Вівчар. — Воно цінне тим, що тут є передмова самого автора. Перше видання, що з’явилося у 1905 році, її не мало. У цій книжечці Іван Франко пояснює джерела поеми, її сюжет і т. ін.».

Також тут є прижиттєві видання збірки «Із днів журби» та поеми «Іван Вишенський».
Окремо представлені видання, де Франко виступає редактором, упорядником, автором передмов. Особливо цікава в цьому плані серія видань Шекспіра у перекладах Пантелеймона Куліша.
Виставка розповідає і про його співпрацю з Науковим товариством імені Шевченка та редакціями українських видань. З фондів Музею староукраїнської книги на ній представлені «Записки НТШ», «Хроніка НТШ», «Житє і слово», «Літературно-науковий вістник».
Окремо експонуються видання творів Франка, що вийшли друком після його смерті у Львові, Києві, Харкові, Лейпцигу з 1917 року та пізніші книги, адже інтерес до його літературної спадщини лише зростав.
Організатори акцентують увагу на місці проведення виставки — у музеї «Русалки Дністрової». Саме тут, у просторі, пов’язаному з історією «Русалки Дністрової» та діяльністю «Руської трійці», можна помітити тяглість українського літературного і культурного процесу в Галичині — від Маркіяна Шашкевича та «Русалки Дністрової» до Івана Франка і його «Мойсея» та «Івана Вишенського».
Зазначимо, що вхід на виставку — вільний. Її можна оглянути до 11 жовтня 2026 року.
📌Локація: Музей-заповідник «Русалка Дністрова» / вул. М. Коперника, 36, м. Львів.
Нові Старіші