У рамках Книжкового форуму та десятого Міжнародного літературного конкурсу рукописів «Крилатий Лев» у Львівській письменницькій організації відбулися презентації двох романів, які на перший погляд здаються зовсім не схожими. «Розрита тиша» Тетяни Яремчук повертає читача до складних і трагічних сторінок українсько-польської історії, пов’язаних із Волинською трагедією, а «Вайгожень» Юрія Грешка переносить у далекий Китай і розповідає про місію єзуїтів у цій країні 400 років тому.
Про це нам повідомили у Львівській обласній організації НСПУ.
Дві книги — два різні світи, два способи життя, дві історичні дороги. Водночас обидва романи об’єднує важлива тема — пізнання іншого та спроба його зрозуміти через історію, людські долі й культуру.
«Розрита тиша»: повернення до болючих сторінок історії
Роман Тетяни Яремчук «Розрита тиша», який торік удостоївся премії Міжнародного літературного конкурсу рукописів «Крилатий Лев», присвячений Волинській трагедії — одній із найскладніших і найбільш болючих сторінок українсько-польської історії.
Авторка говорить про події минулого не лише через історичні факти, а передусім через долі людей, їхні переживання, втрати та пам’ять. Саме людський вимір історії дає можливість побачити події того часу не як абстрактну послідовність дат і фактів, а як трагедії, які безпосередньо торкнулися конкретних людей.
Сама назва «Розрита тиша» має символічне значення. Авторка ніби піднімає завісу мовчання над подіями, про які складно говорити, але які необхідно знати й осмислювати.
Про свої враження від роману під час презентації говорили письменники Богдан Смоляк та Зиновій Суходуб.
«Вайгожень»: Україна дивиться у бік Китаю
Інший роман — «Вайгожень» Юрія Грешка, також лауреата конкурсу «Крилатий Лев» 2025 року, — відкриває перед читачем зовсім інший історичний та культурний простір.
У центрі твору — місія єзуїтів у Китаї 400 років тому. Через історії героїв читач має змогу наблизитися до незвичного для європейського сприйняття світу, дізнатися більше про Китай, його культуру, традиції та особливості життя.
Звернення до цієї теми має значення і з огляду на сучасність. Китай є однією з найбільших та найвпливовіших держав світу, а його розвиток позначається на економіці, технологіях і міжнародних відносинах. Тому пізнання китайської історії та культури допомагає краще розуміти країну, роль якої у світі продовжує зростати.
У цьому сенсі «Вайгожень» стає своєрідним літературним містком між Україною та далекою країною, яку українцям ще належить значною мірою відкрити для себе.
Своїми міркуваннями про роман із присутніми поділилися Григорій Васянович та Леся Бернакевич.
Два романи — два вікна у світ
На перший погляд, «Розрита тиша» і «Вайгожень» майже не мають нічого спільного. Один твір звертається до трагічної історії України та Польщі, інший — до далекого Китаю та діяльності єзуїтів чотири століття тому.
Проте саме ця відмінність і дозволяє побачити між книгами важливий зв’язок. Обидві вони пропонують читачеві пізнавати інший світ через людські історії, звертаючись до минулого, щоб краще зрозуміти сьогодення і замислитися про майбутнє.
Обидва літературні заходи модерував голова Львівської письменницької організації Олесь Дяк. Він звернув увагу на те, що презентовані книги можна сприймати як два різні способи поглянути за межі власного досвіду:
«Ці книги, такі різні на перший погляд, можна сприймати як два вікна у світ: одне відкриває складні сторінки нашої історії, друге — допомагає побачити далеку країну, яка дедалі більше впливає на наше спільне майбутнє».
Літературні презентації у Львівській письменницькій організації вкотре показали, що історичний роман може бути не лише розповіддю про минуле. Він здатен ставити запитання сучасності — про пам’ять, взаєморозуміння, відмінність культур і необхідність знати тих, хто живе поруч або перебуває за тисячі кілометрів від нас.
